- похмурий
- —————————————————————————————похму́рийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
похмурий
Смотреть что такое "похмурий" в других словарях:
похмурий — а, е. 1) Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода. || Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). || Закритий, затягнений хмарами. || Який створює враження непривітності, викликає гнітючий настрій… … Український тлумачний словник
похмурий — [поухму/рией] м. (на) рому/ р ім, мн. р і … Орфоепічний словник української мови
похмурий — 1) (про погоду, пору року, частину доби, небо із хмарами, дощем, мрякою; про предмети оповитий темрявою, імлою), хмурий, хмарний, хмурний, спохмурнілий, похмурнілий, нахмурений, насуплений, понурий; хмуристий (трохи хмурий); безрадісний,… … Словник синонімів української мови
хмарний — а, е. 1) Прикм. до хмара 1). 2) З хмарами (перев. про погоду); похмурий. || Укритий хмарами. || Непогожий (про частину доби, пору року). 3) перен. Те саме, що похмурий 2). 4) перен. Те саме, що похмурий 3) … Український тлумачний словник
хмурий — а, е. 1) Те саме, що похмурий 1). 2) Те саме, що похмурий 2). 3) перен. Те саме, що похмурий 3) … Український тлумачний словник
похмурість — рості, ж. Властивість за знач. похмурий. || Похмурий вигляд, поганий настрій … Український тлумачний словник
суворий — а, е. 1) Надзвичайно вимогливий до себе і до інших. || Зовнішність або поведінка якого свідчить про тверду вдачу; непривітний, похмурий. || Власт. такій людині. || Сповнений твердості, непохитності. || Який виражає твердість, непохитність;… … Український тлумачний словник
безвідрадний — безодра/дний, а, е. Який не має, не дає радості; тяжкий, похмурий … Український тлумачний словник
безпривітний — а, е, рідко. Те саме, що непривітний; похмурий … Український тлумачний словник
безрадісний — а, е. Позбавлений радості; сумний. || Який не викликає радості; похмурий, невеселий. Безрадісне животіння … Український тлумачний словник
